"Инвестняня" для "Океану": що відбувається з суднобудівним заводом в Миколаєві
Опубликованно 06.07.2020 06:04
Глава парламентської фракції "Слуги народу" Давид Арахамія і ще ряд народних депутатів, обраних від Миколаївської області, виступили за те, щоб прокуратура зняла арешт з цілісного майнового комплексу (ЦМК) Миколаївського суднобудівного заводу "Океан".
Більше того, під час візиту на підприємство, Арахамія заявив про готовність стати "інвестиційної нянькою" для нього. Втім, як пояснює один з акціонерів заводу Микола Капацина, чіткого плану по залученню інвесторів на підприємство немає. Однак, публічна підтримка з боку політиків допоможе знизити репутаційні втрати від арешту і стати сигналом для потенційних інвесторів.
Коротко і по справі в Telegram
Delo.ua розповідає про те, що відбувається з підприємством і як воно виживає в умовах, що склалися. "Інвестиційна няня" Арахамія
З меседжем в підтримку "Океану", майно якого перебуває під арештом з січня 2020 року, народні депутати виступили на прес-брифінгу у Верховній Раді. За словами Арахамии, підприємство стало жертвою інформаційної атаки — в мережі поширюється інформація про те, що з нього вивозиться обладнання, а сам завод фактично знищується.
Однак, при візиті на підприємство народні депутати переконалися, що це не так. За словами політика, устаткування знаходиться на місці, а сам завод ще й переорієнтувався у тому числі на будівництво опор для мостів. При цьому, компанія із-за арешту несе колосальні збитки.
У зв'язку з цим, народні депутати висловили намір звернутися до генерального прокурора для того, щоб завод міг продовжити роботу в штатному режимі, поки правоохоронні органи ведуть розслідування.
"З нашого боку ми, як депутати від Миколаївської області, хочемо розібратися в цьому процесі. Ми не хочемо в жодному разі впливати на діяльність правоохоронних органів, ми хочемо, щоб вони вели незалежне розслідування. Але ми будемо звертатися до генерального прокурора з проханням не завдавати шкоди репутації будівельників, тому що репутація дуже важлива в цьому бізнесі — вони вже втратили кілька міжнародних замовлень. Хочемо, щоб зняли всі обмеження на саму компанію, щоб вона продовжила працювати в штатному режимі, а наслідок нехай розбирається і приходить до якихось висновків", — заявив Арахамія.
Втім, як розповів Delo.ua Микола Капацина, на даний момент "інвестиційна" підтримка з боку депутатів носить декларативний характер. При цьому, за його словами, керівництву підприємства цього меседжу достатньо.
"Я сподіваюся, що за допомогою нашої публічної позиції і публічної позиції депутатів, які дійсно приїхали і побачили все на власні очі пересвідчилися в тому, що ведеться дезінформаційна війна, ми зможемо вийти на якісно інший рівень комунікації з інвесторами. Сподіваюся, що ті, хто сприймає Україну як країну з дуже ризикованими інвестиційними активностями, побачать підтримку топ-осіб країни і з великим ентузіазмом вийдуть на спілкування", — зазначив він.
Арешт і крах репутації: що сталося з заводом?
Кримінальне провадження, не втручатися в яку обіцяють народні депутати, стосується незаконного заволодіння майном заводу і доведення його до банкрутства. В його рамках Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт ЦВК "Океану".
В Офісі генпрокурора підкреслили: накладення арешту не забороняє власникам користуватися майном, але не дозволяє його відчужувати і розпоряджатися ним. І саме таке рішення спрямоване на те, щоб запобігти спроби незаконного відчуження майнового комплексу заводу, зазначили тоді в Офісі генпрокурора.
Проте, як заявляє Микола Капацина, в рамках цього кримінального провадження немає ніякого юридичного і практичного сенсу заарештовувати майно підприємства, нинішні власники якого не мають відношення до доведення його до банкрутства.
У той же час, в результаті відбувається репутація заводу була знищена, і вже майже 6 місяців підприємство не може отримувати нові замовлення і виплачувати зарплату 700 співробітників — ця сума складає близько 12 млн грн щомісяця і поки забезпечується за рахунок грошей власників, розповів Delo.ua Капацина. Збитки від цього рішення понесло і держава у вигляді недоотриманих податків на доходи фізосіб. За оцінками Капацини, ця сума становить понад 40 млн грн.
"Збитки, які можуть бути і які ми вже відчуваємо, ще і в тому, що люди бачать, що ситуація не дозволяється, замовлень немає, а це означає, що їм не сьогодні, так завтра не буде роботи. Ключові фахівці змушені знову виїжджати за кордон, звідки ми їх повернули. Тому сьогодні є дуже високий ризик того, що може зупинитися навіть виробничий процес", — сказав акціонер.
Читайте також: Арешт заводу "Океан" суперечить інтересам України і Миколаєва — мер
На думку Капацини, відповідальність за атаку на підприємство лежить на попередньому його власника, метою якого було знищити підприємство.
"З 2008 року підприємствам володіла група російського бізнесмена Ігоря Юсуфова. Як тільки вони стали власниками заводу, підприємство пішло в збиток. Вони перестали виконувати діючі на той момент замовлення і цілеспрямовано вели підприємство до знищення, — розповів він. — На мій погляд, роль російського власника — це знищення суднобудівної та суднобудівної галузі промисловості України. Це стратегічна мета", — говорить Капацина.
У 2012 році було ініційовано справу про банкрутство підприємства в інтересах трудового колективу, якому "Океан" заборгував близько 600 млн грн. Проте довести його до кінця вдалося тільки до 2018 року, коли на відкритому аукціоні цілісний майновий комплекс був викуплений нинішнім власником — ТОВ "Торговий дім "Аннона" за 122,195 млн грн. За словами Капацини, цих грошей вистачило на те, щоб погасити заборгованість перед 1080 співробітниками та сплатити податки.
"Тим не менш, попередні акціонери не заспокоюються. Їх представник з дуже поганою репутацією — якийсь Ігор Ігнатов — зараз є представником Юсуфова у всіх атаках на репутацію і власність заводу "Океан", — розповідає Капацина. — Більш того, вони активізувалися після того, коли до нас почали регулярно здійснювати візити представники Міністерства оборони. А на сьогоднішній день саме завод "Океан" є, напевно, єдиним підприємством, яке здатне виконувати оборонне замовлення з будівництва корветів, а також регулярно, повноцінно і масово виконувати ремонт".
За його словами, прокурор Генеральної прокуратури клопотав про арешт майна на підставі показань не менше Ігоря Ігнатова. Підприємство зі свого боку подала скаргу на його дії, на підставі якої було спочатку порушено кримінальну виробництво, а потім — закрито. І тільки зараз суд постановив його відновити. Тепер, за словами Капацини, підприємство має намір домогтися зняття арешту та правової оцінки дій співробітників прокуратури, які брали в ньому участь. Вимагати компенсації шкоди від держави керівники "Океану" не мають наміру.
Микола Капацина. Фото: Delo.ua
Читайте також: Відповідальність за зупинку "Океану" ляже на Рябошапку — власник заводу 75 вагонів металобрухту
Втім, судовий розгляд щодо доведення заводу до банкрутства — це не єдиний скандал навколо нього. Раніше народний депутат України Ганна Скороход опублікувала лист невідомого автора, в якому йдеться про те, що завод "Океан" розпилюють на металобрухт. Вона заявила, що в 2019 році з заводу вивезли 75 вагонів брухту.
Втім, як пояснює Капацина, мова йде про вивезених відходів виробництва. За його словами, 75 вагонів — це близько 4 тисяч тонн. З них 3 тисячі — це направлені на утилізацію 15% виробничих відходів від виготовлених за 2019 рік 20 тисяч тонн металоконструкцій. Решта — це розібраний аварійний цех, в якому зберігалися токсичні речовини.
"Коли ми купили підприємство, ми з подивом виявили, що один з цехів вже більше 10 років не працює — це цех гарячої гальванізації. Це дуже токсична виробництво, колосального збитку екології і новий цех будувати зараз немає ніякого сенсу, оскільки такі деталі виготовляються на спеціалізованих підприємствах. Але за ці 10 років кислоти, луги і різні реактиви, яких було більше 60 тонн в цьому цеху, роз'їли всі металоконструкції. Цех був аварійним, ми були змушені зібрати ці речовини і утилізувати належним способом. Інші металоконструкції цеху — вимкнути, розібрати та здати на металобрухт. Це приблизно 1,5 тисячі тонн. Вартість металобрухту навіть по самій високій ціні не компенсує навіть робіт з розбирання та утилізації всієї цієї хімії", — пояснив він.
Більш того, як підкреслює Капацина, Скороход поширює недостовірну інформацію, але, при цьому, жодного разу не відвідала підприємство. Більш того, на його думку, вона оперує тими ж відомостями, що й опоненти нинішнього керівництва підприємства.
"Вона оперує даними наших опонентів. Один в один, паперу одні і ті ж — що дають у суди, що вона приходить з цими ж паперами. У неї інформація від представників противника, додати нічого", — заявив він.
Читайте також: Голова Миколаївської ОДА подякував Рябошапку за арешт суднобудівного заводу "Океан" Промислово-транспортний хаб
За словами Капацини, ситуація навколо заводу "Океан" виглядає дивною — підприємство перебуває у приватній власності, тому його власники мають право вирішувати, що з ним робити — продавати, розбирати або розвивати. У даній ситуації керівництво вибирає останній варіант. За його словами, з моменту покупки заводу на ньому були відновлені всі технологічні процеси, вкладено понад 50 млн грн на ремонт, відновлення та модернізацію енергосистеми, а кількість співробітників збільшилася в 7 разів — до 700 осіб.
Вже після накладеного арешту підприємству вдалося успішно завершити роботу над двома баржами для французького замовника. У 2019 році завод виготовив ряд конструкцій для нового пішохідно-велосипедного, Шулявського і Подільсько-Воскресенського мостів у Києві, а також виконав роботи для мостів у Полтаві, Івано-Франківську і Станиці Луганської. У планах підприємства — взяти участь у державній програмі будівництва мостів, каже Капацина.
Крім того, на заводі заявляють про готовність побудувати 90 мостових конструкцій для постраждалої від паводків Західної України в короткі терміни і за собівартістю. Ще, керівництво "Океану" має намір створити на території підприємства промислово-виробничо-транспортний кластер. При цьому, підприємство і далі має намір модернізувати металообробку і залишатися на ринку.
"Важливо розуміти, що суднобудування знаходиться у надскладній позиції на загальній світовій арені, а в Чорному морі — тим більше. Так відбувається, тому що такі країни як Туреччина, Румунія, Болгарія мають вчинені усталені ринки як мінімум судноремонту і суднобудування. Тож конкурувати з ними дуже важко. У них розвинений інструмент державної підтримки, кредитування. А Україна передоплату не видає кредити теж. Доводиться працювати в оборотному капіталі тільки власними коштами акціонерів. А це колосальні ризики. Більш того, якщо у будь-якій іншій країні подібних замовлень у виробництві декілька, і вони є завжди, то нам доводиться добувати їх з боєм, вкладати власні гроші. А потім, коли їх немає, утримувати людей і нести витрати. У питанні суднобудування, зазначу, норма прибутку не більше 3%", — розповів Капацина.
ДОВІДКА
Миколаївський суднобудівний завод "Океан" спеціалізується на виробництві і ремонті контейнеровозів, танкерів, буксирів, барж водотоннажністю до 350 тисяч тонн. Суднозавод має, зокрема, найбільшим в Європі сухим доком, технологічними лініями з будівництва великотоннажних суден, а також водною акваторією площею 42 га.
Дарина Нинько, спеціально для Delo.ua
Категория: Финансы