Працівників українських виробників добрив можуть скоротити через імпорту — експерт
Опубликованно 01.05.2020 02:56
У хімічній галузі України очікуються масштабні скорочення працівників, якщо ситуація з імпортом мінеральних добрив в Україні не зміниться. Про це УНІАН заявив голова наглядової ради ПРАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" (ДЗМУ) Лесковський Сергій.
"Незважаючи на поліпшення деяких показників у хімічній промисловості України за останній рік, ситуацію в галузі можна назвати кризовою і нестабільною. Якщо вона не зміниться, то тільки на заводах з виробництва складних мінеральних добрив можуть втратити роботу близько 4,5-5 тисяч фахівців. Також кілька тисяч чоловік може потрапити під скорочення на підприємствах азотної хімії", — зазначив Ліський.
Коротко і по справі в Telegram
За словами Лесковского, робота українських хімічних підприємств нестабільна, в першу чергу, із-за перенасичення внутрішнього українського ринку мінеральними добривами з-за кордону.
"Ми просимо Кабінет міністрів України виробити новий підхід до імпорту міндобрив, який відповідав би сучасним економічним реаліям. За складних добрив українські підприємства можуть забезпечити поставку понад 40% заявлених обсягів сільгоспвиробників. 50-60% імпорту — милості просимо. По азотним добривам у українських підприємств є можливість задовольнити 100% заявок українських фермерів та агрокомпаній. Тут також можна шукати баланс, але явно не в нинішній пропорції, коли імпортної продукції на ринку деколи виявляється більше, ніж вітчизняної", — вважає Ліський.
Читайте також: У Зеленського оголосили урожай 2020 року одним із пріоритетів роботи влади
На думку Лесковского, зволікання з рішеннями щодо імпорту добрив призведе до масового скорочення робочих місць у вітчизняному хімпромі вже найближчим часом.
"Збільшення безробіття ляже додатковим тягарем на бюджет. У той час як для підтримки підприємств хімічної галузі з боку держави в даний момент не потрібно ніяких інвестицій, кредитів і вливань бюджетних коштів. Потрібно просто прийняти ряд рішень на рівні Міністерства економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства України та Кабінету міністрів України щодо імпорту міндобрив", — зазначив Ліський.
За словами Лесковского, мова йде не про заборону імпортних мінеральних добрив, а про регулювання та квотування приблизно таким же чином, як Євросоюз регулює постачання української продукції на європейський ринок, піклуючись про своїх виробників.
Ліський нагадав, що з липня 2019 року український ринок був повністю закритий для російської хімічної продукції. Однак хімічні підприємства в Росії не зменшили, а навпаки — збільшили виробництво добрив, значна частина яких продовжує опосередковано поставлятися в Україну.
"Процвітає явище свопіювання з 5-8 країнами, де на ринок цих країн поставляються не властиві їм за попередньою статистикою обсяги російської продукції, а значні обсяги добрив з цих країн розгорнулися на український ринок. Ми зіткнулися з явищем недобросовісної конкуренції, коли наші партнери з Білорусі, Польщі, Сербії, Литви, Румунії, Греції, Грузії, Туреччини та інших країн по свопу в рази збільшили експорт своєї продукції на український ринок, а для власних сільгоспвиробників вони імпортували продукцію, значна частина якої походженням з Росії. Має місце взаимозамена, яка повинна отримати належну оцінку в Україні. Фактично, це гібридна торгова війна", — вважає Ліський.
За словами Лесковского, деякі країни, маючи доступ до більш дешевого російського сировині, від 70% до 90% власної продукції експортують на український ринок безмитно, без регулювання, без обмежень.
"У нас адже аграрний сектор пріоритетний і стратегічний. І якщо він перебуває в такій залежності від імпорту мінеральних добрив — значить він у стані небезпеки. Не кажучи вже про саму хімічної галузі, де при збереженні нинішньої ситуації з імпортом, підприємства будуть змушені масово скорочувати людей, і в кінцевому підсумку ліквідуватися", — заявив глава наглядової ради ДЗМУ.
За словами Сергія Лесковского, збереження виробничих потужностей та збільшення їх завантаження дозволить не тільки зберегти, але і збільшити кількість робочих місць та сплату податків до бюджету.
Категория: Финансы