Як зробити Україну енергонезалежною: влада і бізнес обговорили нову стратегію

Опубликованно 07.03.2020 01:34

Незалежність — це один з основних питань для будь-якої країни. Україна тут не виняток, не дарма ця тема так часто піднімається як на державному рівні, так і на рівні приватних компаній. Загальний підхід складається в тому, щоб забезпечувати економіку власним енергоресурсом. Проте в глобальному ринку бувають моменти, коли купити ресурс у зовнішньої сторони просто вигідніше, хоча для цього потрібно вирішити як технічні, так і законодавчі питання підключення до тієї ж європейської енергосистеми, до чого прагне Україна.

"Київський міжнародний економічний форум", що проходить в ці дні в столиці України, також не обійшов стороною питання енергонезалежності України. На цю тему висловилися як держчиновники і представники державних компаній, так і бізнес — український і закордонний.

Попередній уряд країни розробив енергетичну стратегію, яка визначила основні вектори: це інтеграція з континентальною частиною європейської енергосистеми, диверсифікація поставок газу і ядерного палива, інтеграція енергетичних ринків. Для цього були обрані три драйвера: енергоефективність та енергозбереження, збільшення видобутку власного газу і зростання відновлюваної енергетики (ВДЕ).

Коротко і по справі в Telegram

Однак новий український уряд вирішив міняти цю стратегію. На думку міністра енергетики Олексія Оржеля, старий варіант стратегії не відповідає фактичним реаліям. Хоча деяких показників нам вже вдалося досягти.

Олексій Оржель. Фото: Костянтин Мельницький/Delo.ua

"Наведу цифру: у вересні цілих дві години у структурі загального балансу країни було 14% енергії з поновлюваних джерел", — зазначив міністр.

Він вважає також, що оновлене Міністерство енергетики і екології дозволить прибрати конфлікти, які були між цими напрямками раніше, і прийти до нової енергетики, яка буде враховувати в тому числі і фактори зміни клімату.

"Екологічний фактор присутній у кожному зроблений кіловат, — підкреслив чиновник. — Тому енергетична безпека — це, в тому числі, і екологічна безпека".

Нагадав Оржель і про нову програму уряду. Экостратегию, мовляв, будуть змінювати, виходячи з її пріоритетів. Це та максимальна диверсифікація поставок енергоресурсу, не більше 30% з одного джерела і не більше 51% з одного джерела для ядерного палива. І видобуток. За словами Оржеля, Україна зараз видобуває 1,2 — 1,4% підтверджених запасів газу, тоді як у розвинених країнах цей відсоток вищий і досягає показників у 4-5%. Підвищивши видобуток, країна повинна зайнятися газової генерацією, будувати ВДЕ та акумулюючі потужності, одночасно продовжуючи ресурс енергоблоків атомних електростанцій. Саме ця логіка і буде закладена в нову енергостратегію.

Також Оржель згадав про викиди СО2. "Скоро ми проголосуємо законопроект, згідно з яким у кожній одиниці товару буде закладена вуглецева вартість виробництва одиниці енергії, — сказав міністр. — Це актуально, тому що європейські партнери кажуть, що не можуть просто імпортувати товари з країн, які не закладають такі вимоги, їх власні товари стають менш конкурентоспроможними. Тому будуть або мита, або інші обмеження". Нові норми, вважає міністр, дозволять уникнути подібних обмежень.

Що стосується "зеленого" тарифу, його будуть обговорювати з інвесторами. Герхард Сейрлинг, президент і головний виконавчий директор Grid Solutions в Європі і СНД, підрозділу General Electric Renewable Energy, вважає, що для енергонезалежності важлива потужна розподільна система, яка дозволить міксувати різні види генерації. Він також нагадав про цілі європейського співтовариства, які показані в "зеленому пакеті" — документі, суммирующем стратегії та базиси для усіх електросистем ЄС. Це декарбонізація, діджіталізація систем для поліпшення контролю над енергосистемою і технології, що дозволяють збільшувати відсоток ВДЕ.

Герхард Сейрлинг (ліворуч). Фото: Костянтин Мельницький/Delo.ua

"Споруда з'єднання між Францією та Іспанією за чотири роки заощадила споживачам електроенергії 500 млн євро, дозволивши купувати дешеву енергію в іншій країні", — навів він приклад успішного мережевого кейса.

А ось Андрій Фаворов, керівник інтегрованого газового бізнесу НАК "Нафтогаз України", у своєму виступі розповів про лимонах. Зараз енергонезалежність в газовому секторі, за його словами, виглядає як вичавлений лимон — середнє виснаження родовищ на балансі "Укргазвидобування", на яку припадає 75% всієї газовидобутку в країні, становить 80%. П'ять років тому, впевнений Фаворов, потрібно було посадити лимонне дерево", щоб зараз його плоди.

"Ми вітаємо починання в Кабміні, за останні 12 місяців проведено більше аукціонів за видачу ліцензій на дільниці видобування, ніж за минулі п'ять років, — підкреслив він. — Дерево посаджено, тепер потрібно 5 років, щоб воно дало плід. До цього часу потрібно ефективно та якісно вичавлювати лимони, які у нас є".

Андрій Фаворов (ліворуч). Фото: Костянтин Мельницький/Delo.ua

Саме тому, за його словами, в найближчі кілька років ситуація з видобутку кардинально не зміниться.

"Упевнений, що через 3 роки ми будемо обговорювати самодостатність по газу, але цей шлях ще треба пройти", — підсумував газовий топ-менеджер.

Тимур Бондарєв, адвокат, керуючий партнер Arzinger, впевнений, що енергобезпека і незалежність — це, в тому числі, відкриття ринку для інвестицій. При цьому, каже юрист, є багато позитивних моментів.

"Ми супроводжуємо договору з іноземними інвесторами і працюємо в інших країнах. Якщо б ви спробували інвестувати в енергетику США, Європи, Росії, Китаю, ви б зрозуміли різницю між відкритим і закритим ринками, — говорить Бондарєв. — У той же час, по ситуації на ринку, іноземних інвестицій немає, тому що Україна сприймається як країна з корупцією, де не працює верховенство права".

Тимур Бондарєв. Фото: Костянтин Мельницький/Delo.ua

Згадав Бондарєв і питання з "зеленим тарифом": він вважає, що ретроспективно його обрізати не можна, про що говорить, в тому числі, і зарубіжний досвід. І одразу ж навів приклад: деяким з їхніх клієнтів світові банки вже погодили кредити, але після виникнення проблем з "зеленим тарифом" призупинили видачу коштів.

В. о. голови правління "Укренерго" Всеволод Ковальчук зосередився на питаннях системної інфраструктури. "Інфраструктура — це кістяк, судинна система, навколо якої будується тканина економіки. Якщо дивитися на існуючу інфраструктуру, на залізницю, на траси, ми чуємо критику людей, чуємо критику інвесторів, тому що погано розвинена інфраструктура змушує втрачати вигоди", — упевнений він.

Всеволод Ковальчук. Фото: Костянтин Мельницький/Delo.ua

Саме тому в мережі передачі вкладаються серйозні гроші заради оголошеної мети: інтеграції в континентальну європейську енергосистему. Інвестиції за останні роки склали 1 млрд євро, ще один мільярд планують вкласти в найближчі п'ять років.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, як представник великого бізнесу, зосередився на протиріччях, які виникають при обговоренні енергонезалежності. "На ранковій сесії Джек Ма сказав, що чим більше компанія, тим більше проблем. Про ДТЕК можна сказати те ж саме, тільки не проблем, а відповідальності. Тема енергонезалежності обговорювалася всі 15 років, скільки працює ДТЕК. При цьому ми бачимо, що імпортується та вугілля, газ, ядерне паливо".

Максим Тимченко. Фото: Костянтин Мельницький/Delo.ua

За словами топ-менеджера найбільшої приватної енергокомпанії країни, оновлювати енергостратегію необхідно спільно з гравцями, які 10-15 років тому взяли на себе ризики інвестувати в енергетику України. "Давайте поважати і любити українського та іноземного інвестора, які вкладають вже сьогодні, а не просто говорять, що будуть це робити у майбутньому. І це буде чіткий сигнал для інших інвесторів", — підкреслив Тимченко.

Дмитро Бунецкий, спеціально для Delo.ua

Категория: Финансы