Енергоефективність та ВДЕ: у Києві обговорили виклики в енергетиці до 2025 року

Енергоефективність, розвиток відновлюваної енергетики та виконання зобов'язань України перед європейськими партнерами — ось які цілі стоять перед Україною до 2025 року. Про це говорили на стратегічній сесії "Нова ера сталого розвитку ВДЕ та ЕЕ в Україні — горизонт 2025", передає кореспондент Delo.ua.

"У своїй кришталевій кулі я бачу Україну, яка виконала зобов'язання щодо приєднання до європейської енергетичної системи. Ми можемо транспортувати величезні обсяги електроенергії, терраватты, і сонячна енергія досить "нагрівся", і вітряки наповнені енергією, — оптимістично розпочав голова правління Європейсько-Українського енергетичного агентства Матс Лундін. — У Німеччині в секторі відновлюваної енергетики працює 250 тисяч людей, в Україні — 15 тисяч, і це — величезний потенціал для розвитку".

Третину всієї електроенергії в Україні споживають житлові будинки. Втім, уточнює міністр розвитку громад і територій Альона Бабак, дані старі, ще 2017 року. "Коли ми бачимо платіжки за комунальні послуги, 70-80% — це оплата за тепло, за гарячу воду. При такій комбінації витрат безумовно в пріоритеті енергоефективність", — сказала чиновниця.

Коротко і по справі в Telegram

В даний час Державний фонд енергоефективності, який працює з вересня, отримав заявок на термомодернізацію на 58 млн грн. "Пріоритет номер один для уряду — підтримати, допомогти з заявками, допомогти визначити найкраще поєднання ціна-якість, — говорить міністр. — Більшість заявок на енергоефективні проекти, що скорочують витрати на 40%".

Альона Бабак та Янез Копач. Фото: EUEA

Втім, у міністерстві розуміють: допомагати тисячі (за оптимістичними підрахунками, а то і менше) ОСББ в рік при 180 тисяч багатоквартирних будинків в Україні — досить довгий шлях. Тому обіцяють зосередитися хоча б на бюджетній сфері, а таких будівель близько 17 тисяч. Також хочуть розширювати енергоефективність у приватний сектор. Навіть мінімальні витрати можуть привести до серйозних результатів: міністр навела приклад Маріуполя, де датчики руху, що включають і вимикаючі світло в будинку, знизили витрати на електрику з 11 тисяч до півтора тисяч.

Також потроху в Кабміні обговорюється введення податку на СО2, щоб відповідати європейським мірками.

Директор Секретаріату енергетичного співтовариства Янез Копач зазначив, що в України великі перспективи, проте обійдеться все нешево. "Зазвичай країни, які реформують енергогалузь, маленькі, мережі теж невеликі, можна легко інвестувати, але Україна — це дуже великий ринок", — сказав він. Однак, за його словами, доведеться інвестувати 100 млрд євро до 2030 року.

Збільшити інвестиції, на думку Копача, допоможе регулювання ціни на ринку для всіх споживачів та податкові заохочення для інвесторів.

Керівник відділу представництва ЄС в Україні Йоганнес Баур нагадав, що нова ціль для Європи — 32% відновлюваних потужностей. Україні ж залишається прислухатися до думки партнерів і міняти законодавство: у тому ж питанні енергоефективності він готовий на 70%. Крім того, українські виробники, які імпортують товари на євроринки, теж повинні пам'ятати про екологічну політику.

"Також одна з пріоритетних завдань для України — забезпечити існування надійного і компетентного регулятора", — підкреслив Баур, згадавши про те, що Конституційний суд визнав Нацкомісію з регулювання цін на електроенергію і комунальні послуги неконституційною і закликав усунути недоліки до 1 січня 2020 року.

Зараз Європа виділяє близько 220 млн євро на підтримку проектів з енергоефективності.

Категория: Финансы