Реальна боротьба з рейдерством в Україні: суд засудив до в'язниці загарбників підприємства

Опубликованно 26.11.2019 00:26

Ще 2 вересня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з керівництвом Верховної Ради, Кабінету міністрів України та правоохоронних органів і поставив перед ними ряд завдань, серед яких була і реальна боротьба з рейдерством: глава держави зажадав посилити державний захист прав власності, захист прав засновників і юросіб, і почати справжнє, а не вітринне протидія рейдерству в Україні.

21 жовтня, демонструючи послідовність, президент підписав законопроект №1056-1 "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про захист права власності", який спрямований на боротьбу з рейдерством та усуває основні юридичні прогалини, які створювали проблеми власникам нерухомості та бізнесу.

А вже 23 жовтня Зарічний районний суд міста Суми виніс перше позитивне рішення і засудив підозрюваних у захоплення ВАТ "Сумський хлібокомбінат", тим самим давши оцінку діям рейдерів, які протягом 10 років намагалися захопити найбільше хлібопекарське підприємство області. "Схематозы" часів Помаранчевої революції

У 2008 році екс-голова правління ВАТ "Сумський хлібокомбінат" Анатолій Кисиленко підробив протоколи засідань правління та протоколи Наглядової ради підприємства, згідно з якими все майно підприємства передавалося приватній фірмі "Комфі", що належить Андрію Остапову, куму Кисиленко. Експертизи і суд підтвердили, що підписи на документах були підроблені, а свідчення довели, що ніяких зборів в реальності не було.

Після цього з фірмою "Комфі" були укладені підроблені договори купівлі-продажу всього майна хлібокомбінату без реєстрації у нотаріуса, як це передбачено законом: так як документи були підроблені заднім числом, звернутися до нотаріуса було неможливо, тому договори купівлі-продажу підписали просто на білих аркушах.

Щоб оформити майно, Кисиленко з допомогою ручного третейського суду визнав ці "білі" договору дійсними, а вже 9 жовтня 2008 року Господарський суд Харківської області виніс рішення про виконання рішення третейського суду. Ці рішення і підтвердили факт кінченого злочину. Така схема заволодіння чужим майном в той час не була чимось новим, а була досить поширеною серед рейдерів. Міліція з наро... з рейдерами

З 2008 року по 23 жовтня 2019 року підприємство акціонери намагалися добитися справедливості в судах, паралельно відбиваючись від рейдерських атак Анатолія Кисиленко, який намагався отримати хлібзавод під свій контроль.

Ставка була зроблена на те, що все це відбувається під патронатом народного депутата Юрія Гримчака та Юрія Луценка, колишнього тоді міністром внутрішніх справ.

Як розповідав виконував тоді обов'язки директора ВАТ Всеволод Капуста, Юрій Гримчак особисто очолював захоплення Сумського хлібокомбінату. Він разом з Анатолієм Киселенко і групою невстановлених осіб "кримінальної зовнішності" у супроводі співробітників Управління МВС у Сумській області "вчинили напад на підприємство з застосуванням фізичної сили щодо працівників підприємства".

Гримчак тоді окремо "відзначився" особливою нахабністю і цинізмом: за словами керівника комбінату, він "особисто "болгаркою" зрізав вхідні двері в адміністративні приміщення підприємства" і зі словами "у мене депутатська недоторканність" давав вказівки щодо захоплення підприємства особам, що його супроводжували кримінальної зовнішності.

За словами очевидців конфлікту, рейдери прикривалися підробленим рішенням суду і нібито мали рішення виконавчої служби міста Києва. Однак, після приїзду прокуратури на місце злочину, вони не змогли пред'явити документи, що підтверджують їх особу та правомірність їх дій, розповідає Капуста.

"Так, наприклад, коли представники правоохоронних органів Сумської області намагалися визначити особистість так званого виконавця Трегубчака і його повноваження на здійснення виконавчих справ у місті Суми, народний депутат Гримчак особисто забрав Трегубчака у власний автомобіль марки "Лексус RX350", реєстраційний номер АН 5091 ВМ, і разом з ними залишив місце події", — розповів Всеволод Капуста.

Юристи підприємства тоді стали вживати всі можливі заходи, щоб організатори та учасники рейдерської атаки на комбінат не залишилися безкарними. За їх клопотанням керівництво Департаменту виконавчої служби тоді навіть оголосило псевдо-виконавця Трегубчака в розшук. А відео з участю Гримчака було передано у Верховну Раду.

До речі, призначення Кисиленко суди тоді визнали незаконним. Мало того, незалежна аудиторська перевірка показала, що він здійснив розкрадання близько 5 млн грн коштів підприємства, за фактом чого було порушено кримінальну справу.

А Юрія Гримчака все ж спіткало покарання, хоч не відразу і в іншій справі: він знову попався на "зловживання впливом", а раніше йому було висунуто підозру в шахрайстві. Затримали колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб 14 серпня цього року детективи НАБУ, прямо під час отримання частини хабара в розмірі 480 тисяч доларів. За даними антикорупціонерів, він вимагав 1,1 млн доларів за вплив на якихось гослиц. Відомо також, що Гримчак вимагав хабара від декількох фірм за різноманітні "послуги".

Історія з Гримчаком яскраво продемонструвала, як такого типу люди в Україні отримують державні посади лише з метою особистого збагачення і не зупиняються ні перед якими злочинами, вірячи, що державна посада стане для них індульгенцією. Російські рейдери під заступництвом Татькова приходять на зміну

На зміну рейдерським схемам періоду Помаранчевої революції приходять російські рейдери часів донецької влади, а одні одіозні покровителі змінюються іншими одіозними покровителями.

У 2013 році захопленням Сумського хлібокомбінату зайнявся російський рейдер Анвар Фарукшин, а його "дахом" стали тодішній голова Вищого господарського суду Віктор Татьков і Генеральний прокурор Віктор Пшонка, які контролювали на той час всю судову вертикаль при владі Віктора Януковича.

За інформацією ЗМІ, російська рейдерська група Фарукшина була замішана в десятках рейдерських захоплень українських підприємств, в основному харчової промисловості. Серед них: Піаст, Радосинь, Золота Нива, Овруцький гірничо-обагатительный комбінат "Кварцит", Житомирхліб та інші. Організована група, що складається з Анвара Фарукшина, Бориса Федотова і Германа Алімова, діяла в Україні через юристів Олександра Сиротенко, Ігоря Дячка, Тетяни Носенко та Сергія Кльоца під прикриттям судів.

І якщо до приходу до влади Януковича рейдери здійснювали свої злочини з допомогою підроблених рішень судів, то тепер підконтрольні суди за вказівками Віктора Татькова просто виносили будь-які неправомірні рішення.

Так, Господарський суд тоді змінив ліквідатора Сумського хлібокомбінату за один день, а потім, у вихідний, Фарукшин та його люди в супроводі бійців спецпідрозділу МВС в масках, під виглядом інвентаризації захопили, розгромили і заблокували роботу підприємства. І всі ці злочини правоохоронці все ще розслідують.

Вже в 2014 році трудовий колектив хлебокомибната звернувся до уряду і особисто прем'єру Арсенія Яценюка з проханням протидіяти загрозу продовольчої кризи в Сумській області та захисту ВАТ "Сумський хлібокомбінат" від рейдерського захоплення. Тоді, як розповідає один з мажоритарних акціонерів підприємства Валерія Лук'янченко, Анвар Фарукшин набув телефонні переговори з акціонерами, у результаті яких стало зрозуміло, що метою рейдерів крім захоплення майна була дестабілізація ситуації в регіоні: зупинка підприємства, що хотів зробити Фарукшин, призвела б до збою з поставками хліба, що внесло б дестабілізацію суспільно-політичної ситуації Сумської області.

"Не приховуючи мети зупинити хлібокомбінат і звільнити всіх його співробітників, Анвар Фарукшин запропонував нам викупити 70% акцій підприємства, — розповідає Лук'янченко, — Розуміючи, до чого приведе зупинка підприємства, ми прийняли рішення, що підприємство має працювати і "годувати" регіон, а тому рішуче відмовилися від угоди".

У відповідь на відмову від продажу підприємства Анвар Фарукшин заявив, що має намір за всяку ціну зупинити комбінат. Тоді ж прозвучала погроза про те, що в разі відмови від добровільної продажу хлібокомбінату, підприємство буде відчужене у судовому порядку.

"Фарукшин обіцяв позбавити область хліба, ніж хотів спровокувати масові страйки сумчан. В задумі Фарукшина все це повинно було привести до голоду і оголошенням референдуму про приєднання Сумської області до Росії, — розповіла Лук'янченко. Справедливість перемогла?

Підприємство намагалося добитися справедливості цілих 11 років. Однак Анатолій Кисиленко, використовуючи свої корупційні зв'язки в державних органах, блокував розслідування справи: його закривали, прокуратура відмовлялася від звинувачень, суди повертали справу правоохоронцям, самі підсудні уникали засідань.

Але 23 жовтня 2019 року справедливість все ж перемогла: Зарічний районний суд міста Суми в особі суддів Олександра Капкина, Ганни Шелеховой та Алли Клименко засудив Анатолія Кисиленко до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а його кума і партнера Андрія Остапова — до 3 років в'язниці з конфіскацією.

Однак, трудовий колектив хлібокомбінату не розслабляється, так як попереду ще наступний етап захисту — це Апеляційний суд, судді якого, як сподіваються акціонери і працівники підприємства, залишаться вірними своєї честі підтвердять вирок рейдерам, внесений судом першої інстанції. Тільки тоді люди, які багато років скоювали злочини і намагалися піти від відповідальності, нарешті, понесуть реальне покарання і по-справжньому дадуть відповідь за свої дії в місцях позбавлення волі.

Категория: Финансы