Енергетичне фіаско Росії: "наддержаву" нанесений ще один потужний удар

Опубликованно 20.11.2019 00:26

Концепція "енергетичної наддержави", ретельно виплекана Путіним і його поплічниками, терпить крах. Європейський енергоринок, ще недавно фактично колишній зоною російської монополії, поступово переходить під юрисдикцію США.

Санкції, якими Сполучені Штати обклали Росію, нарешті починають давати відчутні результати. Росія позбавляється свого головного козиря, яка змушувала Європу погоджуватися на всі її "хотілки". США поступово витісняють її з європейського енергетичного ринку. Таким чином, концепція "енергетичної наддержави", взята кремлівськими "керманичами" за основу російського національного добробуту та процвітання, тріщить по швах. Не останню роль в цьому зіграла Україна, вперто наполягає на укладенні нового договору на транзит російського газу. Газпром не погоджується на такі умови, тому що при збереженні повного обсягу транзиту через Україну втрачається сенс будівництва обхідних шляхів, затіяного РФ. В той же час Україна наполягає на своєму, тому поки перспективи російського газу в Європі не ясні. Така ситуація дуже вигідна США. Якщо так станеться, що домовленість про транзит не буде досягнута, США тут же будуть готові заповнити цю нішу своїми енергоресурсами. Про американської газової експансії в Європі міркує вОbozrevatel блогер Євген Платон, передаетДиалог.UA.

"Путін диктує міністру фінансів Сілуанова параметри бюджету на наступний рік:

— Гроші розподілимо таким чином: 100 млрд на виправні установи, 10 млрд на освіту.

— Послухайте, Володимир Володимирович, може все-таки школам виділити більше грошей, чим тюрмах?

— Знаєш, брателло, я тобі так скажу: нам з тобою школа явно не світить...

У вересні 2016 року США розширили список російських компаній і організацій, що підпадають під американські санкції, які були введені з-за російської агресії Україні.

Зокрема, для більш ніж для 50 підрозділів "Газпрому" було введено обов'язкове ліцензування всіх поставок. При розгляді ліцензійних заявок початку діяти у відповідності з санкційних режимом "презумпція відмови". Було також введено заборону на реекспорт та передачу всередині Росії таких товарів, то є зобов'язані дотримуватися обмеження будь-які компанії, незалежно від національності і країни відправлення товару, якщо продукт має американське походження. Фактично, це означало заборону на поставки в Росію будь-якого товару або програмного продукту США.

Таким чином, США відрізали Росію від доступу до будь-яких сучасних технологій та/або програмним продуктів так само, як у свій час поправка Джексона-Веніка, яка не допускала експорту високотехнологічної продукції в СРСР. Поправка довго діяла і проти РФ і була скасована лише в 2012 році. Даремно була скасована, як з'ясувалося.

Як виявилося, санкційна політика США щодо Росії була чітко спланована на роки вперед і мала стратегічні цілі, а саме — видавлювання російських постачальників з європейського ринку на користь американських компаній.

Сьогодні вже і російські експерти почали говорити вголос про критичному значенні України для збереження частки "Газпрому" на європейському ринку. Виявляється, є суттєві ризики зриву поставок російського газу до Європи цієї зими.

Виною всьому, втім як завжди, позиція України, яка вимагає не продовжувати транзитний договір, а укладати заново. "Газпром" категорично не хоче цього робити, так як це позбавляє сенсу всі обхідні маршрути. З урахуванням того, що фізично ці маршрути ще не готові і точно не будуть готові до прокачування газу в Європу з 1 січня, транзит через Україну стає для "Газпрому" критично важливим.

Неважко здогадатися, що бенефіціарами зриву поставок у Європу російського газу виявляться саме американські постачальники зрідженого природного газу (СПГ) з однієї простої причини: якщо "Газпром" не зможе постачати газ в повному контрактному обсязі, в Європі зростуть ціни і постачальники американського СПГ зможуть рентабельно поставляти свій газ, заміщаючи на європейському ринку російський.

За дивною мені причини, в Росії вже ніхто не згадує про те, що американський сланцевий газ — це міф, блеф і піраміда. По суті, саме цей газ стає важливим чинником боротьби за європейський ринок.

Як виявилося, США допомагають Україні вистояти проти путінської агресії не заради благодійності, а й задля ефективного інструменту контролю над конкурентом. Тепер, для того, щоб створити максимально вигідні і сприятливі умови для своїх власних поставок на європейський ринок, саме США будуть визначати, які обсяги російського газу будуть надходити в Європу. Примітно, що російські експерти говорять про це прямо і відкрито.

Але сланцева революція стосується не тільки і не стільки газу, а в першу чергу — нафти. На початку 2016 року Генеральний секретар ОПЕК Абдалла аль-Бадрі під час виступу на щорічній міжнародній нафтогазовій конференції в Х'юстоні, США заявив:

"Американські компанії, що видобувають сланцеву нафту, зможуть легко наростити виробництво і ліквідувати дефіцит вуглеводнів, якщо ціна на нафту підніметься з-за скорочення видобутку іншими країнами".

Він зазначив тоді, що при будь-якому підвищенні ціни негайно відреагує сланцева галузь і перекриє всі скорочення обсягів видобутку. За словами аль-Бадрі, ОПЕК ніколи не доводилося мати справу з джерелом нафти, який може так швидко реагувати на зміну ціни і заповнювати відсутні обсяги. Це істотно ускладнює можливість картелю стримувати падіння цін шляхом скорочення видобутку.

У свій час, вихідці з силових структур режиму Путіна придумали таку концепцію, що приблизно до 2025 року в світі стане не вистачати енергетичних ресурсів, ціни на них будуть зростати, доходи Росії, відповідно, теж. Отже, згідно з "новим курсом", про інших галузях російської економіки можна просто забути, вони взагалі нікому не потрібні — цілком добре можна жити тільки за рахунок продажу нафти і газу. Ці "мудреці" придумали для Росії і нову назву — "енергетична наддержава". Найголовніше, що автори не тільки продали цю концепцію Путіна, але, судячи з їхніх дій, і самі в неї повірили.

Сьогодні ми всі є свідками того, що путінський міф про те, що сланцева революція — блеф, відправлений на смітник історії. На цю ж звалище дружно відправляється і вся путінська "енергетична наддержава", про що ми, в Україні, будемо особливо сильно сумувати".

Справжній успіх апаратного працівника: зрештою, він не досяг успіху ні на одному з попередніх постів, майже всі відомства, в яких він працював, розформовували за непотрібністю. І все ж саме цим шляхом він прийшов до успіху.

Ура, товариші!

Судячи з усього, сланцева технологія видобутку нафти і газу, яку буквально ще кілька років тому в Росії називали не інакше ніж пустощами, і поховає навіки російську економіку. Вільні приватні виробники нафти з США і вженуть остаточно осиковий кілок у путиномику, з чим, власне, і вітаємо "дорогих росіян" — нафтою для путиномики стали вони самі", - міркує блогер.

Нагадаємо, вчерашниепереговоры в Брюсселі з транзиту і закупівель газу між "Газпромом" і "Нафтогазом" завершилися безрезультатно. Про це з досадою повідомив віце-президент Єврокомісії Марош Шевчович. Він також зазначив, що грунт для успішного результату переговорів була ретельно оброблена. Не вистачило наявності політичної волі в першу чергу у російської сторони, яка не погоджувалася ні на які компроміси. У той же час Україна готова була обговорювати питання про прямі постачання російського газу, а також світове угода щодо судової тяганини між "Нафтогазом" і "Газпромом".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторського.

Категория: Бизнес