Посмішка Кобри: чому турецькі міські автобуси з'явилися в Україні
Опубликованно 16.02.2019 02:14
3 січня відбувся тендер на закупівлю 12 міських автобусів великої місткості для івано-франківського комунального підприємства "Електроавтотранс". Не дуже великі обсяги закупівлі та ціна, близька до ринкової, навряд чи привабили б інтерес громадськості та медіа. Проте несподіваний переможець змінив ситуацію.
Переможцем тендеру визнано ТОВ "Сучасні вантажівки" (Київ, входить до групи компаній АВТЭК), яке поставить автобуси G?lery?z Cobra GD 272 LF, вироблені в Туреччині. G?lery?z — дослівно з турецького "усміхнене обличчя" — великий виробник громадського транспорту з міста Бурса. Примітно, що конкурентами цього підприємства були дві компанії, також запропонували турецькі автобуси — Isuzu Citiport.
Жоден з українських виробників в тендер не заявився. Також серед потенційних постачальників не виявилося українських дилерів білоруського Мазу, який на сьогоднішній день є найбільшим постачальником міських автобусів великої місткості на ринок України. Delo.UA вирішив розібратися в цій ситуації.
Фото: У турецьких автобусів G?lery?z Cobra є фан-сторінка в facebook За процедурою
А КП "Електроавтотранс" відповіли Delo.UA перед тим як оголошувати тендер, підприємство провело дослідження ринку предмета закупівель, як це і вимагає процедура публічної закупівлі. З урахуванням вже наявного досвіду експлуатації автобусів українського виробництва, було прийнято рішення орієнтуватися на техніку з покращеною комплектацією. Зокрема, з кондиціонером салону, більш потужним двигуном, більш надійними елементами обшивки і т. д. Також в івано-франківському підприємстві зазначили, що серед вимог було "використання стійких до корозії елементів кузова, які також зменшують масу транспортного засобу". Забігаючи вперед, відзначимо, що мова йде про алюмінії, що один із потенційних учасників тендеру зазначив у скарзі, опублікованій в системі ProZorro.
У "Электроавтотрансе", який у минулому році закупив кілька десятків автобусів "Богдан", відзначають, що в цей раз звернули увагу на львівські автобуси "Електрон". Також фахівці підприємства ознайомилися з автобусом Isuzu Cityport, один примірник якого знаходиться на території ПАТ "Черкаський Автобус". Також підприємство отримало комерційну пропозицію від групи компаній АВТЭК, в якому були описані автобуси G?lery?z Cobra. "Після цього була оголошена закупівля. Все, що було далі можна відстежити на сайті ProZorro", — повідомили Delo.UA у "Электроавтотрансе". Національне питання
Жоден з українських виробників міських автобусів великої місткості не взяв участь в цьому тендері. "Зараз на цьому ринку працюють луцький завод корпорації "Богдан" і чернігівський "Еталон", який нещодавно почав виробляти автобуси на базі кузова свого тролейбуса "Барвінок". Також потенційним учасником міг бути "Електронтранс", автобуси якого дещо дорожче", — розповідає транспортний експерт Олександр Кава.
Але практично у всіх українських виробників є складнощі з виконанням наявних замовлень. "Наприклад, корпорація "Богдан" на кілька місяців затримала поставку тролейбусів у Кременчук. І поставкам у Івано-Франківськ були затримки", — нагадує Кава.
Іван Черниш, спеціаліст по міському транспорту порталу AllTransUA, додає, що в тендері прописані складні для виконання терміни поставок — Івано-Франківськ хоче отримати автобуси вже в березні. "Жоден завод так швидко не зробить техніку. Це може бути тільки поставка зі складу, або доскладання техніки у високому ступені готовності. У теорії вони (українські виробники — Delo.UA) могли б закидати скаргами цей тендер і затягнути його. Але, схоже, всі розуміють, що місту терміново потрібна техніка, а роботи у заводів в принципі і так вистачає. Тому сваритися один з одним ніхто не хоче", — розповів Іван Черниш.
Delo.UA направило запити в "Богдан", концерн "Електрон" і "УкрЕвроМАЗ" (офіційний дилер білоруського виробника автобусів МАЗ в Україні). Але до моменту публікації статті вони не відповіли.
Зазначимо, що саме представники "УкрЕвроМАЗ" активніше за інших намагалися вплинути на проведення тендеру в Івано-Франківську. Компанія подала скаргу, в якій говориться, що в умовах тендеру встановлені дискримінаційні вимоги. "Ознайомившись з Тендерною документацією, ми встановили, що в Технічних вимогах Додатку 4 тендерної документації прописано детально автобус марки G?lery?z Cobra GD 272 LF, що повністю обмежує конкуренцію та призводить до дискримінації учасників". В першу чергу дилер Мазу звернув увагу на висоту автобуса — не більше 3100 мм, хоча на його думку, висота більшості сучасних міських автобусів з кондиціонером салону — 3150-3300 мм. Другий істотний момент — матеріал, з якого виконані бічні панелі кузова, двері салону і облицювання — згаданий вище алюміній.
Також читайте: Як на заводі "Електрон" у Львові виробляють автобуси
Скарга залишилася без розгляду, так як постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановила, що були порушені терміни, відведені на розгляд таких питань.
У "Электроавтотрансе" досить спокійно відреагували на питання Delo.UA про скарзі. "Кожен виробник захищає свій продукт і намагається завоювати ринок. На нашу думку, — це нормально. Але нав'язувати свої умови замовнику і вважати тільки їх прийнятними — це не зовсім коректно", — відповіли Delo.UA на івано-франківському підприємстві.
Опитані транспортні експерти відзначають, що подібні вимоги дійсно обмежують коло потенційних учасників тендерів.
"У Електрона 3150 мм з кондиціонером. У Богдана 3180 мм без кондиціонера. У теорії вони могли через АМКУ (Антимонопольний комітет України Delo.UA) це оскаржити, але там є ще другий пункт, за яким заводи не проходили, — строки поставки. І тут всі карти в руках міста. Навіть якщо б через АМКУ їх зрушили скажімо на кінець літа, заводи все одно не встигли б зробити техніку", — пояснює представник порталу AllTransUA Іван Черниш.
Тому якби українські виробники принципово добилися перемоги в тендері, то після зриву термінів постачання могли б отримати штрафні санкції від міста, який хотів одне, а отримав інше.
Олександр Кава підтверджує, що влада українських міст у першу чергу орієнтуються на свої власні інтереси, а не можливості "вітчизняного виробника". "Є так звані "виборчі цикли". Поки український завод виконає замовлення, турецькі чи білоруські автобуси перевезуть кілька десятків тисяч пасажирів. А це задоволені виборці", — пояснює Кава.
В тендері також не змогли брати участь білоруські Мази, що на перший погляд може бути пов'язано з тісними відносинами Республіки Білорусь з Росією. Але в КП "Електроавтотранс" повідомили Delo.UA, що підприємство має контракт на поставку 29 тролейбусів БКМ з Республіки Білорусь. Ціна і перспективи
Вартість контракту — 65 млн 995,2 тис. грн. (з ПДВ) або 5 млн 499,6 тис. грн. за один автобус. Це дещо вище, ніж типовий цінник на українському ринку міських автобусів. "Мінімальні ціни, за якими купувалася техніка, — це приблизно 4,1 млн грн. за МАЗ-203, 4,3 млн грн. за Богдан А701, 4,7 млн грн. за Електрон А185. Однак автобуси обладнані кондиціонерами, тому порівнювати з мінімальними цінами не зовсім коректно", — каже Іван Черниш.
Фото: автобуси "Богдан", отримані КП "Електроавтотранс" (Івано-Франківськ)
Поки не зрозуміло, хто ж зможе підхопить ініціативу Івано-Франківська, який після закупівлі та/або підписання контрактів на 42 автобуса (18 вже в депо) від різних виробників хоче взяти паузу. "Ми б хотіли на цьому поки що зупинитися. Але це залежить не стільки від нас, скільки від потреб міста та його можливостей", — кажуть у КП "Електроавтотранс".
У АВТЭК не відповіли про плани щодо подальшого просування турецьких автобусів в Україні, пославшись, що це новий проект для групи.
Але з урахуванням того, що українські міста в останні роки нарощують закупівлі громадського транспорту великої місткості, і що нас очікують дві великі передвиборчі кампанії, то у турецького виробника є шанси стати помітним гравцем в Україні.
Також читайте: Якими трамваями і тролейбусами поповнили свій парк українські міста
Спеціаліст по міському транспорту порталу AllTransUA Іван Черниш каже, що в 2018 році міські перевізники уклали договори на 238 автобусів великої місткості. Хоча в 2015-2016 рр. за два роки на маршрути міст вийшли тільки 144 нових автобуса.
За даними AllTransUA в минулому році було куплено: 100 автобусів МАЗ-203 і 50 Електрон А185 для Львова; 10 Електрон А185 для Ужгорода; 24 Богдан А701 для Івано-Франківська; 50 МАЗ-203 для Запоріжжя; 3 газових МАЗ-103 для Кривого Рогу; 1 ЛАЗ A183F0 для Рубіжного (Луганська обл.).
Але ще не всі міста отримали замовлену техніку.
Лідером за укладеними контрактами є білоруський МАЗ. Іван Черниш каже, що основна проблема українських підприємств у тому, що вони не мають можливості працювати на склад і починають виробляти техніку, маючи на руках договір або навіть вже отримавши аванс.
Це веде до збільшення термінів між укладенням договору і постачанням техніки. Аж до одного року. А для міст дуже важливо отримати техніку як можна швидше.
"Тому міста вважають за краще працювати з виробниками, у яких є техніка на складі, або запущений безперервний виробничий цикл, що дозволяє видати техніку досить швидко. МАЗ має деяку підтримку від держави, тому завжди робить техніку наперед, а потім за фактом продає", — розповідає Іван Черниш. Тому у дилерів МАЗ завжди можна отримати техніку через кілька місяців після замовлення навіть у великих обсягах.
Олександр Кава вважає, що турецькі виробники автобусів дають гарне співвідношення ціна/якість. А завдяки високому попиту на внутрішньому ринку Туреччини, підприємства працюють досить ритмічно, що забезпечує постійну завантаження і можливість оперативно постачати готову техніку і на інші ринки.
Українські виробники поки що не готові працювати за схожою схемою.
* У назві статті обіграний дослівний переклад з турецької мови слова G?lery?z — "усміхнене обличчя"
Категория: Финансы