Вояджер-2 досяг краю Сонячної системи

Опубликованно 26.10.2018 03:50

Станція Voyager 2, можливо, наблизилася до кордонів Сонячної системи, повідомляє НАСА.

До таких висновків вчені дійшли, проаналізувавши дані з наукового інструменту CRS (Cosmic Ray Subsystem) космічного апарату. Прилад у період з початку по кінець серпня зареєстрував збільшення енергії космічних променів, що досягають Voyager 2, що приблизно на п'ять відсотків.

Аналогічне явище спостерігалося в травні 2012 року, за три місяці до того, коли станція Voyager 1 перетнула гелиопаузу, виявившись у міжзоряному просторі.

В даний час Voyager 2 знаходиться на відстані близько 17,7 мільярда кілометрів від Землі (у 118 разів більше відстані між цією планетою і Сонцем).

Команда Voyager 2 визнає, що навколишнє середовище навколо станції змінюється, проте відзначає, що збільшення енергії космічних променів не можна вважати остаточним ознакою проходження геліопаузи, положення якої змінюється протягом 11-річного циклу сонячної активності.

Межі Сонячної системи визначаються двома способами. Згідно з першим, межі визначаються геліосферою (магнітним аналогом атмосфери планет), другого — сферою Хілла (областю з визначальним гравітаційним впливом центрального небесного тіла). Для Сонця радіус сфери Хілла оцінюється в один-два світлових року.

Космічні апарати Voyager 1 і Voyager 2 ідентичні, стартова маса однієї станції (разом з гідразином) — 815 кілограмів. У розгорнутому вигляді апарат поміщається в куб зі стороною чотири метри. Voyager 2 стартував у серпні 1977 року на 16 діб раніше Voyager 1. Апарати, окрім наукового обладнання, несуть послання від людства можливим інопланетним цивілізацій.

Voyager 2 став першою станцією, яка пролетіла відразу повз чотирьох планет-гігантів Сонячної системи, що дозволило відкрити 3 нових супутника Юпітера, 4 — Сатурна, 11 — Урана, і 6 — Нептуна. Досі жоден космічний апарат не пролітав так

Voyager 1 пішов по іншій траєкторії — після прольоту Сатурна космічний апарат попрямував не до Урану і Нептуну, а відразу до межзвездному простору. У грудні 2011 року Voyager 1 залишив межі гелиосферы, ставши першим штучним об'єктом, який опинився у районі геліопаузи (відокремлює гелиосферу від міжзоряного простору).

Вважається, що три радіоізотопних термоелектричних генератора дозволять Voyager 1 і 2 підтримувати зв'язок із Землею приблизно до 2027 року. Як показують оцінки, Voyager 2 через 40 тисяч років пролетить на відстані 1,7 світлового року повз тьмяного червоного карлика Ross 248, що знаходиться на відстані 10,3 світлового року від Землі в сузір'ї Андромеди.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що через майже 40 років запущені двигуни Voyager 1.

Категория: Технологии